- поголосок
- -ску, ч., рідко.Те саме, що поголоска.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поголосок — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
пересуди — 1) мн. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось учинків, поведінки тощо), розмови мн., перегуди мн., балачки мн.; поговір, поголос, поголоска, помовка, поголосок (поширення неправдивих чуток, пліток про кого н.); розголос, шум (жваве… … Словник синонімів української мови
повідомлення — (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), звістка, вістка, вість, інформація, інформування, поголоска, поголосок; оповіщення, (о)повістка (перев. коротке письмове); доповідь (прилюдне на певну тему); реферат (коротке усне /… … Словник синонімів української мови
чутка — (повідомлення про когось / щось, зазв. ніким не підтверджене), чутки, говір, гомін, прослух; поголоска, поголос, розголос, поголосок (вістка, вірогідність якої не встановлено); плітка, поговір, поговірка, слава, пославка, суд пересуд, суди та… … Словник синонімів української мови